Оцінювання діяльності

 

Оцінювання діяльності на уроках ХІМІЇ: ЧЕК-ЛИСТ  

Оцінювання діяльності на уроках ФІЗИКИ: ЧЕК-ЛИСТ  

                                                   

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії у системі загальної освіти затверджені Наказом МОН № 1222 від 21.08.2013 року

Визначальними в оцінюванні рівня навчальних досягнень учнів з хімії є особистісні результати пізнавальної діяльності, в яких відображаються загальнопредметні компетентності, набуті учнями в процесі  навчання.

За відмінностями між обсягом і глибиною досягнутих результатів, ступенем самостійності у виконанні завдань, здатністю використовувати  знання  у нових ситуаціях виокремлено  рівні навчальних досягнень учнів, що  оцінюються за 12­бальною шкалою.

Кожний наступний рівень вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.  

При    оцінюванні рівня навчальних досягнень   з хімії враховується:

– оволодіння хімічною мовою як засобом відображення знань про речовини і хімічні явища;

–  рівень засвоєння теоретичних знань;

–  сформованість експериментальних умінь, необхідних   для виконання хімічних дослідів, передбачених навчальною програмою;

–  здатність учнів застосовувати набуті знання на практиці;

–  уміння розв’язувати розрахункові задачі.

Усі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за характеристиками, наведеними в таблицях.

Оцінювання теоретичних знань

Рівні НД	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
Початковий	1	Учень (учениця) розпізнає деякі хімічні об’єкти (хімічні символи, формули, явища, посуд тощо) і називає їх (на побутовому рівні)
	2	Учень (учениця) описує деякі хімічні об’єкти за певними ознаками
	3	Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета вивчення і під керівництвом вчителя може відтворити окремі його частини
Середній	4	Учень (учениця) відтворює деякі факти, що стосуються хімічних сполук і явищ
	5	Учень (учениця) відтворює окремі частини навчального матеріалу, дає визначення основних понять
	6	Учень (учениця) послідовно відтворює значну частину навчального матеріалу
Достатній	7	Учень (учениця) відтворює навчальний матеріал, наводить  приклади, з допомогою вчителя порівнює хімічні об’єкти
	8	Учень (учениця) логічно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал, застосовує знання в стандартних умовах, порівнює, класифікує хімічні об’єкти
	9	Учень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади на підтвердження цього, аналізує інформацію, робить   висновки
Високий	10	Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання на практиці, узагальнює й систематизує інформацію, робить аргументовані висновки
	11	Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами; самостійно знаходить, оцінює і використовує інформацію з різних джерел згідно з поставленим завданням; робить узагальнювальні висновки
	12	Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; самостійно оцінює явища, приймає рішення, висловлює судження, пов’язані з речовинами та їх перетвореннями

Оцінювання практичних робіт

Практична робота – це метод навчання хімії, який передбачає самостійне виконання учнями дослідів протягом уроку за інструкцією підручника або без неї після вивчення теми або розділу курсу хімії з метою вдосконалення вже набутих знань і умінь на практиці та їх перевірки.

Головна мета практичних робіт дати учням конкретні знання про речовини та явища, що вивчаються,  і прищепити практичні навички та уміння.

Завдання практичних робіт полягає у вдосконаленні експериментальних умінь та навичок учнів з хімії. На відміну від лабораторних дослідів практичні роботи проводяться відразу ж після вивчення відповідних питань програми, якоїсь підтеми, теми, або розділу. Інакше вони втратять свою методичну цінність.

Рівні НД	Характеристика навчальних досягнень учнів
Початковий	Учень (учениця) знає правила безпеки під час проведення практичних робіт, виконує найпростіші хімічні досліди під керівництвом вчителя
Середній	Учень (учениця) складає прилади; з допомогою вчителя виконує окремі хімічні досліди згідно з інструкцією, описує хід виконання дослідів
Достатній	Учень (учениця) самостійно виконує практичні роботи згідно з інструкцією, описує спостереження, робить   висновки
Високий	Учень (учениця) виконує хімічні експерименти, раціонально використовуючи обладнання і реактиви; описує поетапні спостереження; складає звіт, що містить обґрунтовані висновки; виконує експериментальні задачі за власним планом

 Оцінювання розв’язування розрахункових задач

Рівні НД	Характеристика навчальних досягнень учнів
Початковий	Розв’язування задач не передбачене
Середній	Учень (учениця) складає скорочену умову задачі; робить обчислення лише з готовою формулою
Достатній	Учень (учениця) наводить потрібні формули речовин і рівняння реакцій; розв’язує задачі, користуючись алгоритмом
Високий	Учень (учениця) самостійно і раціонально розв’язує задачі; розв’язує комбіновані задачі

Критерії оцінювання контрольних робіт

Для контрольної перевірки знань необхідно використовувати завдання різної форми і різних рівнів складності. Завдання для контрольної роботи мають опиратися не тільки на базові знання учнів, а й на вміння їх застосовувати. Тому необхідно включати завдання, що вимагають від учнів описувати і характеризувати, порівнювати й класифікувати, використовувати діаграми, таблиці та графіки, надавати або вибирати пояснення, формулювати пояснення причинно-наслідкових зв’язків, розв'язувати проблемні завдання, висловлювати свою думку та позицію. До контрольної роботи мають включатися завдання як у тестовій формі так і відкритих з короткою та розгорнутою відповіддю.

Контрольні роботи оформляються в зошиті для контрольних робіт або на окремому аркуші та зберігаються протягом року.

Оцінювання контрольних робіт

Рівні НД	Характеристика навчальних досягнень учнів
Початковий	Не всі завдання контрольної роботи опрацьовані; відповіді неправильні або дуже поверхові; розв’язки контрольних задач відсутні або мають велику кількість помилок.
Середній	Всі завдання контрольної роботи опрацьовані; відповіді на суттєву кількість питань дуже стислі або поверхові; розв’язки контрольних задач містять значну кількість неточностей.
Достатній	Всі завдання контрольної роботи опрацьовані; відповіді на деякі питання недостатньо змістовні; наведені в цілому правильні розв’язки більшості контрольних задач, може допускати несуттєві помилки.
Високий	Всі завдання контрольної роботи опрацьовані глибоко й ґрунтовно; містять змістовні відповіді на теоретичні питання; наведені правильні розв’язки комбінованих задач.

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з фізики та астрономії у системі загальної освіти

Під час визначення рівня навчальних досягнень з фізики оцінюється:

• рівень володіння теоретичними знаннями;
• рівень умінь використовувати теоретичні знання під час розв'язування задач чи вправ різного типу (розрахункових, експериментальних, якісних, комбінованих тощо);
• рівень володіння практичними вміннями та навичками під час виконання лабораторних робіт, спостережень і фізичного практикуму.

Критерії оцінювання рівня володіння учнями теоретичними знаннями

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень
Початковий	1	Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом на рівні розпізнавання явищ природи, з допомогою вчителя відповідає на запитання, що потребують відповіді «так» чи «ні»
	2	Учень (учениця) описує природні явища на основі свого попереднього досвіду, з допомогою вчителя відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді
	3	Учень (учениця) з допомогою вчителя зв'язно описує явище або його частини без пояснень відповідних причин, називає фізичні чи астрономічні явища, розрізняє буквені позначення окремих фізичних чи астрономічних величин
Середній	4	Учень (учениця) з допомогою вчителя описує явища, без пояснень наводить приклади, що ґрунтуються на його власних спостереженнях чи матеріалі підручника, розповідях учителя тощо
	5	Учень (учениця) описує явища, відтворює значну частину навчального матеріалу, знає одиниці вимірювання окремих фізичних чи астрономічних величин і формули з теми, що вивчається
	6	Учень (учениця) може зі сторонньою допомогою пояснювати явища, виправляти допущені неточності (власні, інших учнів), виявляє елементарні знання основних положень (законів, понять, формул)
Достатній	7	Учень (учениця) може пояснювати явища, виправляти допущені неточності, виявляє знання і розуміння основних положень (законів, понять, формул, теорій)
	8	Учень (учениця) уміє пояснювати явища, аналізувати, узагальнювати знання, систематизувати їх, зі сторонньою допомогою (вчителя, однокласників тощо) робити висновки
	9	Учень (учениця) вільно та оперативно володіє вивченим матеріалом у стандартних ситуаціях, наводить приклади його практичного застосування та аргументи на підтвердження власних думок
Високий	10	Учень (учениця) вільно володіє вивченим матеріалом, уміло використовує наукову термінологію, вміє опрацьовувати наукову інформацію: знаходити нові факти, явища, ідеї, самостійно використовувати їх відповідно до поставленої мети
	11	Учень (учениця) на високому рівні опанував програмовий матеріал, самостійно, у межах чинної програми, оцінює різноманітні явища, факти, теорії, використовує здобуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях, поглиблює набуті знання
	12	Учень (учениця) має системні знання, виявляє здібності до прийняття  рішень, уміє аналізувати природні явища і  робить відповідні висновки й узагальнення, уміє знаходити й аналізувати додаткову інформацію

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів при розв'язуванні задач

Визначальним показником для оцінювання вміння розв'язувати задачі є їх складність, яка залежить від:

1) кількості правильних, послідовних, логічних кроків та операцій, здійснюваних учнем; такими кроками можна вважати вміння (здатність):

• усвідомити умову задачі;
• записати її у скороченому вигляді;
• зробити схему або малюнок (за потреби);
• виявити, яких даних не вистачає в умові задачі, та знайти їх у таблицях чи довідниках;
• виразити всі необхідні для розв'язку величини в одиницях СІ;
• скласти (у простих випадках - обрати) формулу для знаходження шуканої величини;
• виконати математичні дії й операції;
• здійснити обчислення числових значень невідомих величин;
• аналізувати і будувати графіки;
• користуватися методом розмінностей для перевірки правильності розв'язку задачі;
• оцінити одержаний результат та його реальність.

2) раціональності обраного способу розв'язування;

3) типу завдання (з одної або з різних тем (комбінованого), типового (за алгоритмом) або нестандартного).

Початковий рівень  (1‑3 бали)	Учень (учениця) уміє розрізняти фізичні чи астрономічні величини, одиниці вимірювання з певної теми, розв'язувати задачі з допомогою вчителя лише на відтворення основних формул; здійснює найпростіші математичні дії
Середній рівень  (4‑6 балів)	Учень (учениця) розв'язує типові прості задачі (за зразком), виявляє здатність обґрунтувати деякі логічні кроки з допомогою вчителя
Достатній рівень  (7‑ 9 балів)	Учень (учениця) самостійно розв'язує типові задачі й виконує вправи з одної теми, обґрунтовуючи обраний спосіб розв'язку
Високий рівень  (10‑ 12 балів)	Учень (учениця) самостійно розв'язує комбіновані типові задачі стандартним або оригінальним способом, розв'язує нестандартні задачі

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів при виконанні лабораторних

 і практичних робіт

При оцінюванні рівня володіння учнями практичними вміннями та навичками  під час виконання фронтальних лабораторних робіт, експериментальних задач, робіт фізичного практикуму враховуються знання алгоритмів спостереження, етапів проведення дослідження (планування дослідів чи спостережень, збирання установки за схемою; проведення дослідження, знімання показників з приладів), оформлення результатів дослідження - складання таблиць, побудова графіків тощо; обчислювання похибок вимірювання (за потребою), обґрунтування висновків проведеного експерименту чи спостереження.

Рівні складності лабораторних робіт можуть задаватися:

• через зміст та кількість додаткових завдань і запитань відповідно до теми роботи;
• через різний рівень самостійності виконання роботи (при постійній допомозі вчителя, виконання за зразком, докладною або скороченою інструкцією, без інструкції);
• організацією нестандартних ситуацій (формулювання учнем мети роботи, складання ним особистого плану роботи, обґрунтування його, визначення приладів та матеріалів, потрібних для її виконання, самостійне виконання роботи та оцінка її результатів).

Обов'язковим при оцінюванні є врахування дотримання учнями правил техніки безпеки під час виконання фронтальних лабораторних робіт чи робіт фізичного практикуму.

Початковий рівень (1‑3 бали)	Учень (учениця) називає прилади та їх призначення, демонструє вміння користуватися окремими з них, може скласти схему досліду лише з допомогою вчителя, виконує частину роботи без належного оформлення
Середній рівень (4‑ 6 балів)	Учень (учениця) виконує роботу за зразком (інструкцією) або з допомогою вчителя, результат роботи учня дає можливість зробити правильні висновки або їх частину, під час виконання та оформлення роботи допущені помилки
Достатній рівень (7‑ 9 балів)	Учень (учениця) самостійно монтує необхідне обладнання, виконує роботу в повному обсязі з дотриманням необхідної послідовності проведення дослідів та вимірювань. У звіті правильно й акуратно виконує записи, таблиці, схеми, графіки, розрахунки, самостійно робить висновок
Високий рівень (10‑12балів)	Учень (учениця) виконує всі вимоги, передбачені для достатнього рівня, визначає характеристики приладів і установок, здійснює грамотну обробку результатів, розраховує похибки (якщо потребує завдання), аналізує та обґрунтовує отримані висновки дослідження, тлумачить похибки проведеного експерименту чи спостереження.  Більш високим рівнем вважається виконання роботи за самостійно складеним оригінальним планом або установкою, їх обґрунтування

 

Оцінювання результатів навчання учнів 5-6 класів
 у природничій освітній галузі 

Результати навчання учнів оцінюються за такими трьома групами  результатів: 

1. Робота з інформацією природничого змісту. 

2. Проводить дослідження природи. 

3. Усвідомлює закономірності природи. 

Оцінюють результати, яких досягнули учні/учениці за однією, кількома, чи  всіма групами результатів. На основі формувального оцінювання установлюють  результати, яких досягли учні/учениці на певний момент. Вони залежать від  психоемоційного та фізичного стану дитини, і тому можуть бути лише  підґрунтям для висновків щодо залученості дитини у навчальний процес,  динаміки її розвитку, зусиль, яких дитина прикладає під час навчання,  відповідності методів, форм, засобів навчання, які використовує вчитель,  навчальним можливостям та віковим особливостям учнів/учениць тощо.  Формувальне оцінювання слугує для визначення динаміки розвитку окремого  учня/учениці і класу загалом та адаптування навчального процесу до потреб  учнів/учениць. Тому результати цього оцінювання не сумуються, не  накопичуються, за ними не розраховується середнє тощо. 

У таблиці представлено критерії для оцінювання, які розподілені за  рівнями (П, С, Д, В) та балами. Кожний наступний рівень (від початкового до  високого) охоплює показники результатів навчання попереднього рівня та  містить нові показники результатів навчання. 

Критерії оцінювання результатів навчання учнів у природничій освітній  галузі 

Рівень	Бал	Рівень досягнення результатів навчання
Робота з інформацією природничого змісту
Початковий	1	розрізняє об’єкти та явища
	2	здійснює пошук опису об’єктів, явищ, процесів у запропонованій  інформації природничого змісту
	3	здійснює пошук опису об’єктів, явищ, процесів у запропонованій  інформації природничого змісту;  відповідає на чітко сформульовані запитання за опрацьованою  інформацією
Середній	4	за допомогою учителя описує об’єкти, явища, процеси на основі  нетекстової інформації (графіків, таблиць, діаграм, інфографіки),  без використання відповідної наукової термінології
	5	здійснює пошук інформації природничого змісту в доступних  джерелах; за допомогою учителя описує об’єкти, явища, процеси на основі  нетекстової інформації (графіків, таблиць, діаграм, інфографіки),  з використанням відповідної наукової термінології
	6	здійснює пошук інформації природничого змісту в доступних  джерелах;  описує об’єкти, явища, процеси на основі нетекстової інформації  (графіків, таблиць, діаграм, інфографіки), з використанням  відповідної наукової термінології
Достатній	7	порівнює інформацію природничого змісту, здобуту в різних  джерелах;   за допомогою вчителя виділяє істотне в інформації природничого  змісту;   не узагальнює опрацьовану інформацію природничого змісту
	8	порівнює інформацію природничого змісту, здобуту в різних  джерелах;   виділяє істотне в інформації природничого змісту;  за допомогою вчителя узагальнює опрацьовану інформацію  природничого змісту
	9	порівнює інформацію природничого змісту, здобуту в різних  джерелах;   виділяє істотне в інформації природничого змісту;  узагальнює опрацьовану інформацію природничого змісту
Високий	10	представляє текстову інформацію / аудіоінформацію у формі  графічної, табличної інформації або інфографіки;   за допомогою вчителя пояснює значення інформації для  розв’язання життєвої /навчальної проблеми; створює презентації  здобутої інформації природничого змісту в запропонований  спосіб
	11	представляє текстову інформацію / аудіоінформацію у формі  графічної, табличної інформації або інфографіки;  пояснює значення інформації для розв’язання життєвої  /навчальної проблеми;  самостійно створює презентації здобутої інформації  природничого змісту
	12	представляє текстову інформацію / аудіоінформацію у формі  графічної, табличної інформації або інфографіки,  використовуючи додаткові першоджерела;   пояснює значення інформації для розв’язання життєвої  /навчальної проблеми;  самостійно створює презентації здобутої інформації  природничого змісту
Проводить дослідження природи
Початковий	1	називає досліджувані об’єкти / явища
	2	називає досліджувані об’єкти / явища;  виконує окремі дії за інструкцією, дотримуючись правил  безпеки;
	3	називає досліджувані об’єкти / явища;  виконує окремі дії за інструкцією, дотримуючись правил  безпеки; спостерігає; фіксує результати етапів дослідження у  запропонований спосіб
Середній	4	добирає об’єкти дослідження; складає план і   виконує дослідження за інструкцією;
	5	добирає об’єкти дослідження; складає план і   виконує дослідження за інструкцією;  описує окремі етапи дослідження; за допомогою вчителя називає  одержані результати дослідження й зіставляє їх з відомими  даними; за допомогою вчителя  використовує правила, способи і відповідні засоби для  розв’язання дослідницької проблеми
	6	добирає об’єкти дослідження; складає план і   виконує дослідження за інструкцією;  описує окремі етапи дослідження;   називає одержані результати дослідження й зіставляє їх з  відомими даними;  використовує правила, способи і відповідні засоби для  розв’язання дослідницької проблеми
Достатній	7	визначає мету й завдання, етапи дослідження, складає план,  створює самостійно / в групі моделі для дослідження; визначає  чинники, які вплинули на результати дослідження; виконує спостереження та експерименти за складеним планом;  використовує запропоновані для виконання досліджень і  спостережень інструменти, пояснює їх призначення
	8	визначає мету й завдання, етапи дослідження, складає план,  створює самостійно / в групі моделі для дослідження; визначає чинники, які вплинули на результати дослідження; виконує спостереження та експерименти за складеним планом;  використовує запропоновані для виконання досліджень і  спостережень інструменти, пояснює призначення їх; презентує результати дослідження в запропонований спосіб
	9	визначає мету й завдання, етапи дослідження, складає план,  створює самостійно / в групі моделі для дослідження; визначає чинники, які вплинули на результати дослідження; виконує спостереження та експерименти за складеним планом;  використовує запропоновані для виконання досліджень і  спостережень інструменти, пояснює призначення їх;  презентує результати дослідження в запропонований спосіб; установлює причиново-наслідкові зв’язки між будовою і  властивостями об’єктів дослідження
Високий	10	формулює гіпотезу, висновки за результатами дослідження;  визначає чинники, які сприяли/завадили досягненню мети  дослідження
	11	формулює гіпотезу, висновки за результатами дослідження;  визначає чинники, які сприяли/завадили досягненню мети дослідження; добирає і застосовує правила, способи і  відповідні засоби для розв’язання дослідницької проблеми
	12	формулює гіпотезу, висновки за результатами дослідження;  визначає чинники, які сприяли/завадили досягненню мети  дослідження;  добирає і застосовує правила, способи і відповідні засоби для  розв’язання дослідницької проблеми;   пропонує способи практичного використання результатів  досліджень
Усвідомлює закономірності природи
Початковий	1	наводить приклади об’єктів і явищ природи
	2	наводить приклади об’єктів і явищ природи;  використовує окремі наукові поняття й терміни
	3	наводить приклади об’єктів і явищ природи;  використовує окремі наукові поняття й терміни;  знаходить приклади використання здобутків природничих наук  у запропонованій інформації
Середній	4	вирізняє з-поміж об’єктів / явищ природи ті, що мають одну  спільну ознаку;  розуміє і пояснює окремі поняття, терміни;
	5	вирізняє з-поміж об’єктів / явищ природи ті, що мають одну  спільну ознаку;  розуміє і пояснює окремі поняття, терміни;   описує будову й називає окремі властивості об’єктів, явища  природи й технологічні процеси;
	6	вирізняє з-поміж об’єктів / явищ природи ті, що мають одну  спільну ознаку;  розуміє і пояснює окремі поняття, терміни;   описує будову й називає окремі властивості об’єктів, явища  природи й технологічні процеси;  застосовує окремі із запропонованих правил, способів і  відповідних засобів для розв’язання навчальної / життєвої  проблеми
Достатній	7	ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи,  умови виникнення та перебігу природних явищ, ознаки їх; вирізняє з-поміж об’єктів / явищ природи ті, що мають кілька  спільних ознак;  групує об’єкти / явища природи за визначеною ознакою; пояснює взаємозв’язки об’єктів і явищ природи;
	8	ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи,  умови виникнення та перебігу природних явищ, ознаки їх; вирізняє з-поміж об’єктів / явищ природи ті, що мають кілька  спільних ознак;  групує об’єкти / явища природи за визначеною ознакою; пояснює взаємозв’язки об’єктів і явищ природи;   ілюструє прикладами використання здобутків природничих  наук пояснює можливі зміни природних об’єктів і явищ залежно від  певних умов
	9	ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи,  умови виникнення та перебігу природних явищ, ознаки їх; вирізняє з-поміж об’єктів / явищ природи ті, що мають кілька  спільних ознак;  групує об’єкти / явища природи за визначеною ознакою; пояснює взаємозв’язки об’єктів і явищ природи;   ілюструє прикладами використання здобутків природничих  наук  пояснює можливі зміни природних об’єктів і явищ залежно від  певних умов;   застосовує правила, способи і відповідні засоби для розв’язання  навчальної / життєвої проблеми
Високий	10	визначає ознаки, за якими об’єкти/ явища природи об’єднано в  окремі групи;  обирає самостійно наукове пояснення явищ  природи/фактів/даних;   використовує наукові факти для формулювання власних  суджень;  установлює певні закономірності в природі, підтверджує їх  самостійно дібраними прикладами;  обґрунтовує обрані способи розв’язання навчальної / життєвої  проблеми
	11	визначає ознаки, за якими об’єкти/ явища природи об’єднано в  окремі групи;  обирає самостійно наукове пояснення явищ  природи/фактів/даних;   використовує наукові факти для формулювання власних  суджень;  установлює певні закономірності в природі, підтверджує їх  самостійно дібраними прикладами;  обґрунтовує обрані способи розв’язання навчальної / життєвої  проблеми;  пояснює значення науки, внесок учених-природничників і  винахідників для створення нових технологій і сучасної техніки
	12	визначає ознаки, за якими об’єкти/ явища природи об’єднано в  окремі групи;  обирає самостійно наукове пояснення явищ  природи/фактів/даних;   використовує наукові факти для формулювання власних  суджень;  установлює певні закономірності в природі, підтверджує їх  самостійно дібраними прикладами;  обґрунтовує обрані способи розв’язання навчальної / життєвої  проблеми; пояснює значення науки, внесок учених-природничників і  винахідників для створення нових технологій і сучасної  техніки;  перевіряє результат розв’язання навчальної / життєвої  проблеми і визначає чинники, які сприяли / завадили її  розв’язанню