КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ З ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ (НУШ)
Таблиця-підказка практичних дій для вчителів природничої освітньої галузі
на основі Наказу МОН України №722 від 04.05.2026
| ГР | Інтегрований показник №722 | Очікуваний навчальний результат | Конкретний критерій | 1–3 бали (початковий) | 4–6 балів | 7–9 балів | 10–12 балів |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ГР1 Досліджує природу | Когнітивні процеси | Спостерігає та досліджує природничі явища і процеси | Розуміння сутності досліджуваного явища | 1 — розрізняє окремі об'єкти або явища у довкіллі 2 — називає окремі ознаки 3 — описує явище фрагментарно | 4 — розрізняє окремі властивості явища 5 — описує явище за зразком 6 — пояснює просте явище за алгоритмом | 7 — пояснює явище самостійно 8 — встановлює причинно-наслідкові зв'язки 9 — аналізує закономірності | 10 — аналізує складне явище 11 — встановлює взаємозв'язки 12 — висуває власні припущення |
| Навчальна діяльність | Виконує спостереження, вимірювання та експеримент | Якість виконання дослідницьких дій | 1 — виконує окрему дію з допомогою 2 — повторює дію за зразком 3 — виконує просту дію за постійною допомогою | 4 — працює за детальною інструкцією 5 — проводить прості вимірювання 6 — виконує дослід за готовим алгоритмом | 7 — самостійно виконує основні етапи 8 — правильно опрацьовує результати 9 — аналізує результати дослідження | 10 — самостійно планує дослідження 11 — обирає доцільний метод 12 — оптимізує спосіб дослідження | |
| Рівень самостійності | Самостійно планує та здійснює дослідження | Ступінь самостійності дослідницьких дій | 1 — діє лише за допомогою 2 — потребує постійної підказки 3 — виконує дії за безпосереднього супроводу | 4 — працює за детальною інструкцією з окремими підказками 5 — виконує алгоритм з окремими підказками 6 — перевіряє самостійно порядок дій за алгоритмом | 7 — самостійно виконує завдання 8 — сам обирає спосіб дій 9 — самостійно коригує дії | 10 — сам визначає стратегію дослідження 11 — самостійно коригує методику 12 — обирає й обґрунтовує оптимальну стратегію | |
| Комунікація та взаємодія | Представляє результати дослідження та обґрунтовує висновки | Чіткість, аргументованість та доказовість | 1 — відповідає окремими словами 2 — описує результат за зразком 3 — формулює простий висновок з допомогою | 4 — представляє результат за зразком 5 — описує отримані дані 6 — формулює простий висновок | 7 — чітко пояснює результат 8 — аргументує висновок 9 — обґрунтовує висновок даними дослідження | 10 — аргументовано представляє результат 11 — захищає висновки 12 — переконливо обґрунтовує та відстоює результат | |
| Частота вияву вмінь | Систематично демонструє дослідницькі вміння | Стабільність вияву умінь у різних ситуаціях | 1 — уміння практично не виявляє 2 — виявляє епізодично 3 — виявляє лише у знайомій ситуації й з допомогою | 4 — виявляє у простих ситуаціях 5 — виявляє у типових завданнях 6 — досить стабільно виявляє дії за алгоритмом | 7 — стабільно демонструє уміння 8 — застосовує у різних ситуаціях 9 — переносить уміння на змінені ситуації | 10 — стабільно застосовує у складних ситуаціях 11 — переносить уміння на нові умови 12 — системно застосовує у нестандартних ситуаціях | |
| ГР2 Здійснює пошук та опрацьовує інформацію | Когнітивні процеси | Знаходить, аналізує, порівнює та оцінює фізичну інформацію | Глибина розуміння та аналізу інформації | 1 — розрізняє окремі відомості 2 — знаходить очевидну інформацію 3 — відтворює окремі факти | 4 — знаходить потрібну інформацію 5 — описує її за зразком 6 — порівнює прості дані за алгоритмом | 7 — аналізує потрібну інформацію 8 — порівнює та систематизує 9 — робить обґрунтований висновок | 10 — критичний аналіз інформації 11 — виявляє суперечності 12 — узагальнює та формулює власні висновки |
| Навчальна діяльність | Працює з текстами, таблицями, графіками, схемами, моделями | Якість опрацювання фізичної інформації | 1 — зчитує окремі дані з допомогою 2 — знаходить задані дані 3 — відтворює інформацію за зразком | 4 — працює з інформацією за алгоритмом 5 — зчитує дані з графіка/таблиці 6 — виконує типове опрацювання | 7 — самостійно аналізує дані 8 — встановлює залежності 9 — інтерпретує та узагальнює дані | 10 — інтегрує дані з різних джерел 11 — критично оцінює інформаційну модель/інтерпретацію | |
| Рівень самостійності | Самостійно здійснює пошук і добір інформації | Самостійність інформаційної діяльності | 1 — працює лише за допомогою 2 — потребує запропонованого джерела 3 — знаходить інформацію за прямою вказівкою | 4 — працює за допомогою вчителя 5 — користується заданими джерелами 6 — самостійно знаходить прості відомості | 7 — самостійно добирає джерело 8 — обирає доцільне джерело 9 — самостійно перевіряє та систематизує | 10 — сам визначає стратегію пошуку 11 — критично оцінює джерела 12 — обґрунтовує вибір джерел і способу опрацювання | |
| Комунікація та взаємодія | Представляє результати пошуку та опрацювання інформації | Структурованість та доказовість представлення | 1 — відтворює окремі факти 2 — повідомляє фрагментарну інформацію 3 — передає інформацію з допомогою | 4 — представляє матеріал за зразком 5 — послідовно повідомляє основні відомості 6 — пояснює отриману інформацію | 7 — структуровано представляє інформацію 8 — аргументує твердження 9 — використовує докази з природничої галузі | 10 — створює аргументоване представлення 11 — зіставляє різні позиції/джерела 12 — переконливо захищає власні висновки | |
| Частота вияву вмінь | Систематично застосовує інформаційні вміння | Стабільність роботи з інформацією | 1 — уміння не сформовані 2 — виявляються епізодично 3 — виявляються у знайомій ситуації | 4 — застосовує у простих ситуаціях 5 — у типових завданнях 6 — стабільне у типовій ситуації | 7 — застосовує у різних ситуаціях 8 — переносить уміння на змінені ситуації 9 — стабільне застосування | 10 — застосовує у складних ситуаціях 11 — переносить у нові умови 12 — системно застосовує у нестандартних ситуаціях | |
| ГР3 Усвідомлює закономірності природи | Когнітивні процеси | Пояснює природні явища та процеси на основі законів і закономірностей | Глибина фізичного розуміння | 1 — розрізняє явища 2 — називає поняття/величину 3 — відтворює окреме поняття за зразком | 4 — виявляє відповідність 5 — описує явище 6 — пояснює явище за зразком | 7 — пояснює закономірність самостійно 8 — встановлює причинно-наслідковий зв'язок 9 — пояснює закон з опорою на його зміст | 10 — системно аналізує явища 11 — встановлює складні взаємозв'язки 12 — будує розгорнуте власне пояснення |
| Навчальна діяльність | Застосовує фізичні закони, закономірності й моделі | Правильність і доцільність застосування | 1 — діє лише за підказкою 2 — повторює запропонований спосіб 3 — виконує алгоритм з постійною допомогою | 4 — застосовує формулу за зразком 5 — розв'язує просту типову задачу 6 — розв'язує стандартну задачу за алгоритмом | 7 — самостійно застосовує закон 8 — обирає доцільний спосіб 9 — розв'язує задачу типу/комбінації | 10 — аналізує складну ситуацію 11 — розв'язує нестандартну задачу 12 — долає нову ситуацію та обґрунтовує рішення | |
| Рівень самостійності | Самостійно обирає фізичний закон та спосіб розв'язання | Самостійність прийняття рішень | 1 — діє лише за підказкою 2 — потребує запропонованого способу 3 — виконує алгоритм з постійною допомогою | 4 — використовує готовий алгоритм із окремими підказками 5 — виконує завдання з окремими підказками 6 — перевіряє самостійно процес та результат | 7 — самостійно виконує завдання 8 — сам обирає спосіб 9 — самостійно коригує рішення | 10 — будує розгорнуту аргументацію 11 — порівнює й обирає альтернативи 12 — захищає позицію, спростовує помилкові твердження | |
| Комунікація та взаємодія | Аргументує фізичне пояснення та розв'язання | Якість фізичної аргументації | 1 — виконує окреме твердження 2 — відповідає коротко за зразком 3 — формулює просте пояснення з допомогою | 4 — пояснює за зразком 5 — наводить простий аргумент 6 — формулює типову відповідь | 7 — аргументує власне пояснення 8 — наводить приклад доказу 9 — захищає власне обґрунтування | 10 — будує розгорнуту аргументацію 11 — порівнює позиції/докази 12 — захищає позицію, спростовує помилкові твердження |
Який рівень знань вас цікавить?
Цей інтерактивний посібник допоможе зрозуміти вимоги до оцінювання з Хімії, Фізики та курсу "Пізнаємо природу". Оберіть предмет та бал, щоб побачити детальні критерії.
Профіль Компетентностей
Графік показує повноту опанування навичок для обраного балу.
Критерії для 12 балів
Теоретичні знання
...
Практичні навички
...
Розв'язування задач
...
Для досягнення цього рівня необхідно демонструвати системні знання та творчий підхід.
Визначальними в оцінюванні рівня навчальних досягнень учнів з хімії є особистісні результати пізнавальної діяльності, в яких відображаються загальнопредметні компетентності, набуті учнями в процесі навчання.
За відмінностями між обсягом і глибиною досягнутих результатів, ступенем самостійності у виконанні завдань, здатністю використовувати знання у нових ситуаціях виокремлено рівні навчальних досягнень учнів, що оцінюються за 12бальною шкалою.
Кожний наступний рівень вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.
При оцінюванні рівня навчальних досягнень з хімії враховується:
– оволодіння хімічною мовою як засобом відображення знань про речовини і хімічні явища;
– рівень засвоєння теоретичних знань;
– сформованість експериментальних умінь, необхідних для виконання хімічних дослідів, передбачених навчальною програмою;
– здатність учнів застосовувати набуті знання на практиці;
– уміння розв’язувати розрахункові задачі.
Усі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за характеристиками, наведеними в таблицях.
Оцінювання теоретичних знань
|
Рівні НД |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає деякі хімічні об’єкти (хімічні символи, формули, явища, посуд тощо) і називає їх (на побутовому рівні) |
|
2 |
Учень (учениця) описує деякі хімічні об’єкти за певними ознаками |
|
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета вивчення і під керівництвом вчителя може відтворити окремі його частини |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює деякі факти, що стосуються хімічних сполук і явищ |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює окремі частини навчального матеріалу, дає визначення основних понять |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює значну частину навчального матеріалу |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює навчальний матеріал, наводить приклади, з допомогою вчителя порівнює хімічні об’єкти |
|
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал, застосовує знання в стандартних умовах, порівнює, класифікує хімічні об’єкти |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади на підтвердження цього, аналізує інформацію, робить висновки |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання на практиці, узагальнює й систематизує інформацію, робить аргументовані висновки |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами; самостійно знаходить, оцінює і використовує інформацію з різних джерел згідно з поставленим завданням; робить узагальнювальні висновки |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; самостійно оцінює явища, приймає рішення, висловлює судження, пов’язані з речовинами та їх перетвореннями |
Оцінювання практичних робіт
Практична робота – це метод навчання хімії, який передбачає самостійне виконання учнями дослідів протягом уроку за інструкцією підручника або без неї після вивчення теми або розділу курсу хімії з метою вдосконалення вже набутих знань і умінь на практиці та їх перевірки.
Головна мета практичних робіт дати учням конкретні знання про речовини та явища, що вивчаються, і прищепити практичні навички та уміння.
Завдання практичних робіт полягає у вдосконаленні експериментальних умінь та навичок учнів з хімії. На відміну від лабораторних дослідів практичні роботи проводяться відразу ж після вивчення відповідних питань програми, якоїсь підтеми, теми, або розділу. Інакше вони втратять свою методичну цінність.
|
Рівні НД |
Характеристика навчальних досягнень учнів |
|
Початковий |
Учень (учениця) знає правила безпеки під час проведення практичних робіт, виконує найпростіші хімічні досліди під керівництвом вчителя |
|
Середній |
Учень (учениця) складає прилади; з допомогою вчителя виконує окремі хімічні досліди згідно з інструкцією, описує хід виконання дослідів |
|
Достатній |
Учень (учениця) самостійно виконує практичні роботи згідно з інструкцією, описує спостереження, робить висновки |
|
Високий |
Учень (учениця) виконує хімічні експерименти, раціонально використовуючи обладнання і реактиви; описує поетапні спостереження; складає звіт, що містить обґрунтовані висновки; виконує експериментальні задачі за власним планом |
Оцінювання розв’язування розрахункових задач
|
Рівні НД |
Характеристика навчальних досягнень учнів |
|
Початковий |
Розв’язування задач не передбачене |
|
Середній |
Учень (учениця) складає скорочену умову задачі; робить обчислення лише з готовою формулою |
|
Достатній |
Учень (учениця) наводить потрібні формули речовин і рівняння реакцій; розв’язує задачі, користуючись алгоритмом |
|
Високий |
Учень (учениця) самостійно і раціонально розв’язує задачі; розв’язує комбіновані задачі |
Критерії оцінювання контрольних робіт
Для контрольної перевірки знань необхідно використовувати завдання різної форми і різних рівнів складності. Завдання для контрольної роботи мають опиратися не тільки на базові знання учнів, а й на вміння їх застосовувати. Тому необхідно включати завдання, що вимагають від учнів описувати і характеризувати, порівнювати й класифікувати, використовувати діаграми, таблиці та графіки, надавати або вибирати пояснення, формулювати пояснення причинно-наслідкових зв’язків, розв'язувати проблемні завдання, висловлювати свою думку та позицію. До контрольної роботи мають включатися завдання як у тестовій формі так і відкритих з короткою та розгорнутою відповіддю.
Контрольні роботи оформляються в зошиті для контрольних робіт або на окремому аркуші та зберігаються протягом року.
Оцінювання контрольних робіт
|
Рівні НД |
Характеристика навчальних досягнень учнів |
|
Початковий |
Не всі завдання контрольної роботи опрацьовані; відповіді неправильні або дуже поверхові; розв’язки контрольних задач відсутні або мають велику кількість помилок. |
|
Середній |
Всі завдання контрольної роботи опрацьовані; відповіді на суттєву кількість питань дуже стислі або поверхові; розв’язки контрольних задач містять значну кількість неточностей. |
|
Достатній |
Всі завдання контрольної роботи опрацьовані; відповіді на деякі питання недостатньо змістовні; наведені в цілому правильні розв’язки більшості контрольних задач, може допускати несуттєві помилки. |
|
Високий |
Всі завдання контрольної роботи опрацьовані глибоко й ґрунтовно; містять змістовні відповіді на теоретичні питання; наведені правильні розв’язки комбінованих задач. |
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з фізики та астрономії у системі загальної освіти
Під час визначення рівня навчальних досягнень з фізики оцінюється:
- рівень володіння теоретичними знаннями;
- рівень умінь використовувати теоретичні знання під час розв'язування задач чи вправ різного типу (розрахункових, експериментальних, якісних, комбінованих тощо);
- рівень володіння практичними вміннями та навичками під час виконання лабораторних робіт, спостережень і фізичного практикуму.
Критерії оцінювання рівня володіння учнями теоретичними знаннями
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Критерії оцінювання навчальних досягнень |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом на рівні розпізнавання явищ природи, з допомогою вчителя відповідає на запитання, що потребують відповіді «так» чи «ні» |
|
2 |
Учень (учениця) описує природні явища на основі свого попереднього досвіду, з допомогою вчителя відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді |
|
|
3 |
Учень (учениця) з допомогою вчителя зв'язно описує явище або його частини без пояснень відповідних причин, називає фізичні чи астрономічні явища, розрізняє буквені позначення окремих фізичних чи астрономічних величин |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) з допомогою вчителя описує явища, без пояснень наводить приклади, що ґрунтуються на його власних спостереженнях чи матеріалі підручника, розповідях учителя тощо |
|
5 |
Учень (учениця) описує явища, відтворює значну частину навчального матеріалу, знає одиниці вимірювання окремих фізичних чи астрономічних величин і формули з теми, що вивчається |
|
|
6 |
Учень (учениця) може зі сторонньою допомогою пояснювати явища, виправляти допущені неточності (власні, інших учнів), виявляє елементарні знання основних положень (законів, понять, формул) |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) може пояснювати явища, виправляти допущені неточності, виявляє знання і розуміння основних положень (законів, понять, формул, теорій) |
|
8 |
Учень (учениця) уміє пояснювати явища, аналізувати, узагальнювати знання, систематизувати їх, зі сторонньою допомогою (вчителя, однокласників тощо) робити висновки |
|
|
9 |
Учень (учениця) вільно та оперативно володіє вивченим матеріалом у стандартних ситуаціях, наводить приклади його практичного застосування та аргументи на підтвердження власних думок |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) вільно володіє вивченим матеріалом, уміло використовує наукову термінологію, вміє опрацьовувати наукову інформацію: знаходити нові факти, явища, ідеї, самостійно використовувати їх відповідно до поставленої мети |
|
11 |
Учень (учениця) на високому рівні опанував програмовий матеріал, самостійно, у межах чинної програми, оцінює різноманітні явища, факти, теорії, використовує здобуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях, поглиблює набуті знання |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання, виявляє здібності до прийняття рішень, уміє аналізувати природні явища і робить відповідні висновки й узагальнення, уміє знаходити й аналізувати додаткову інформацію |
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів при розв'язуванні задач
Визначальним показником для оцінювання вміння розв'язувати задачі є їх складність, яка залежить від:
1) кількості правильних, послідовних, логічних кроків та операцій, здійснюваних учнем; такими кроками можна вважати вміння (здатність):
- усвідомити умову задачі;
- записати її у скороченому вигляді;
- зробити схему або малюнок (за потреби);
- виявити, яких даних не вистачає в умові задачі, та знайти їх у таблицях чи довідниках;
- виразити всі необхідні для розв'язку величини в одиницях СІ;
- скласти (у простих випадках - обрати) формулу для знаходження шуканої величини;
- виконати математичні дії й операції;
- здійснити обчислення числових значень невідомих величин;
- аналізувати і будувати графіки;
- користуватися методом розмінностей для перевірки правильності розв'язку задачі;
- оцінити одержаний результат та його реальність.
2) раціональності обраного способу розв'язування;
3) типу завдання (з одної або з різних тем (комбінованого), типового (за алгоритмом) або нестандартного).
|
Початковий рівень (1‑3 бали) |
Учень (учениця) уміє розрізняти фізичні чи астрономічні величини, одиниці вимірювання з певної теми, розв'язувати задачі з допомогою вчителя лише на відтворення основних формул; здійснює найпростіші математичні дії |
|
Середній рівень (4‑6 балів) |
Учень (учениця) розв'язує типові прості задачі (за зразком), виявляє здатність обґрунтувати деякі логічні кроки з допомогою вчителя |
|
Достатній рівень (7‑ 9 балів) |
Учень (учениця) самостійно розв'язує типові задачі й виконує вправи з одної теми, обґрунтовуючи обраний спосіб розв'язку |
|
Високий рівень (10‑ 12 балів) |
Учень (учениця) самостійно розв'язує комбіновані типові задачі стандартним або оригінальним способом, розв'язує нестандартні задачі |
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів при виконанні
лабораторних
і практичних робіт
При оцінюванні рівня володіння учнями практичними вміннями та навичками під час виконання фронтальних лабораторних робіт, експериментальних задач, робіт фізичного практикуму враховуються знання алгоритмів спостереження, етапів проведення дослідження (планування дослідів чи спостережень, збирання установки за схемою; проведення дослідження, знімання показників з приладів), оформлення результатів дослідження - складання таблиць, побудова графіків тощо; обчислювання похибок вимірювання (за потребою), обґрунтування висновків проведеного експерименту чи спостереження.
Рівні складності лабораторних робіт можуть задаватися:
- через зміст та кількість додаткових завдань і запитань відповідно до теми роботи;
- через різний рівень самостійності виконання роботи (при постійній допомозі вчителя, виконання за зразком, докладною або скороченою інструкцією, без інструкції);
- організацією нестандартних ситуацій (формулювання учнем мети роботи, складання ним особистого плану роботи, обґрунтування його, визначення приладів та матеріалів, потрібних для її виконання, самостійне виконання роботи та оцінка її результатів).
Обов'язковим при оцінюванні є врахування дотримання учнями правил техніки безпеки під час виконання фронтальних лабораторних робіт чи робіт фізичного практикуму.
|
Початковий рівень (1‑3 бали) |
Учень (учениця) називає прилади та їх призначення, демонструє вміння користуватися окремими з них, може скласти схему досліду лише з допомогою вчителя, виконує частину роботи без належного оформлення |
|
Середній рівень (4‑ 6 балів) |
Учень (учениця) виконує роботу за зразком (інструкцією) або з допомогою вчителя, результат роботи учня дає можливість зробити правильні висновки або їх частину, під час виконання та оформлення роботи допущені помилки |
|
Достатній рівень (7‑ 9 балів) |
Учень (учениця) самостійно монтує необхідне обладнання, виконує роботу в повному обсязі з дотриманням необхідної послідовності проведення дослідів та вимірювань. У звіті правильно й акуратно виконує записи, таблиці, схеми, графіки, розрахунки, самостійно робить висновок |
|
Високий рівень (10‑12балів) |
Учень (учениця) виконує всі вимоги, передбачені для достатнього рівня, визначає характеристики приладів і установок, здійснює грамотну обробку результатів, розраховує похибки (якщо потребує завдання), аналізує та обґрунтовує отримані висновки дослідження, тлумачить похибки проведеного експерименту чи спостереження. Більш високим рівнем вважається виконання роботи за самостійно складеним оригінальним планом або установкою, їх обґрунтування |
Немає коментарів:
Дописати коментар