🔬 Науковий виклик тижня «Мисли як науковець: прокачай критичне мислення за 7 днів»

🎯 Мета виклику

Навчитися застосовувати науковий метод у повсякденному житті: ставити запитання, формулювати гіпотези, аналізувати факти та робити обґрунтовані висновки.

🧪 План експерименту (7 днів)

День 1 — Спостереження
Обери звичну дію (навчання, сон, концентрація). Запиши, що саме відбувається та що тебе не влаштовує.

День 2 — Формулювання проблеми
Сформулюй чітке запитання:«Чому я швидко втомлююсь під час навчання?»

День 3 — Гіпотеза
Запропонуй пояснення:«Моя втома пов’язана з відсутністю перерв або зневодненням».

 

З Новим Роком та Різдвом, дорогі мої юні дослідники та шановні колеги-каталізатори!

🎄 Настає час, коли навіть найстійкіші сполуки перетворюються на святковий настрій, а енергія Гіббса у всіх прагне до максимуму веселощів. Нехай цей рік буде не просто зміною цифр у календарі, а справжньою якісною реакцією з виділенням світла та тепла!

⚗️ Побажання для моїх юних дослідників:

• Нехай ваші знання будуть міцними, як алмазна решітка, а лінь — леткою, як естер.

• Бажаю, щоб на контрольних правильні відповіді самі випадали в осад, а оцінки в щоденнику викликали тільки позитивне зміщення рівноваги.

• Нехай ваше життя буде насиченим розчином радості, але без жодного натяку на каламуть у стосунках!

🧬 Побажання для колег:

• Нехай наша робота буде екзотермічною — щоб ми віддавали тепло і не "вигоряли" самі!

• Бажаю, щоб адміністрація була до нас інертною, як аргон, а зарплата зростала в геометричній прогресії, як швидкість реакції при нагріванні.

• Нехай у ваших родинах завжди панує гомогенна суміш любові, затишку та добробуту.

🌟 Загальний хімічний склад 2026 року:

1. Здоров'я — концентроване (100%).

2. Успіх — активний металевий блиск.

3. Кохання — міцний ковалентний зв'язок.

4. Проблеми — розчинні у воді (змиваються без залишку).

Пам’ятайте: життя — це ланцюгова реакція, тож запускайте тільки позитивні процеси! Зі святами! Нехай вибухають лише хлопавки, а в серцях горить незгасний вогонь натхнення! 💥🔥

Ваша вчителька хімії / Колежанка-ентузіастка

Хімікати назавжди – це складне питання

 ПФАС – це неймовірно корисні хімічні речовини, створені людиною, які мають деякі небезпечні недоліки.

Джерело: © Марина Терлецька/Getty Images

Ви знайдете PFAS у багатьох корисних предметах повсякденного вжитку, таких як каструлі: з іншого боку, вони також залишаються під дощем, річками та тваринами.

Хіміки зараз сперечаються щодо визначення пер- та поліфторалкильних речовин (ПФАР), також відомих як «вічні» хімікати. Міжнародний союз чистої та прикладної хімії , світовий авторитет у хімічній термінології, зараз намагається стандартизувати визначення ПФАР. Але деякі хіміки спростовують побоювання, що стандартизоване визначення виключить певні групи шкідливих хімічних речовин, що матиме негативні наслідки для захисту навколишнього середовища. То що ж таке «вічні» хімікати і чи варто нам турбуватися про них?

Внутрішнє життя клітини

 Одна з найпопулярніших наукових анімацій в історії, «Внутрішнє життя клітини», розповідає про рух лейкоцитів вздовж ендотелію та їхню реакцію на зовнішній подразник — процес, відомий як екстравазація лейкоцитів. Створена BioVisions у Гарвардському університеті, ця анімація також розкриває основні органели та структури всередині клітини, а також процес експресії генів та виробництва білка. У цій версії замість озвучування використовується музика.

СТЕНОГРАМА:

01:13

Ці структурні елементи також служать автомагістралями, які моторні білки використовують для перетягування, наприклад, везикул.

01:21

Ці везикули повні білків та інших макромолекул, які розподілені по всій цитоплазмі клітини.

Як ми працювали в проєкті від ГО «Освічена ініціатива»

 Громадська організація «Освічена ініціатива» – це організація, що діє в Україні з метою покращення якості освіти та сприяння освітнім ініціативам. 

Учні Мурафського ліцею в жовтні- лютому долучались до участі в проєкті : відвідували заняття з хімії, вдосконалювали свої теоретичні знання, вміння розв’язувати задачі,  проводили практичні роботи та дослідження. Заняття в рамках проєкту надолуження освітніх втрат були ефективними, насиченими позитивними емоціями, створювались умови для підтримки та співпраці між учнями. Використовувались різноманітні методи навчання: інтерактивні вправи, експерименти та ігри, забезпечувався індивідуальний підхід, враховувались потреби та інтереси кожного учня для максимальної ефективності навчання. Під час щоденної рефлексії ми відзначали успіхи кожного, сильні і слабкі сторони, підкреслювались досягнення учнів, щоб підтримувати їх мотивацію та впевненість у собі. Діти відчували себе комфортно та впевнено, адже вони бачили свій прогрес і досягнення.

Тиждень науки-2025: Відкрий для себе світ знань!

Друзі, запрошуємо вас взяти участь у захоплюючому Тижні науки-2025, який відбудеться з 24 по 27 лютого! На вас чекають цікаві лекції, майстер-класи, наукові ярмарки та багато іншого.

Програма тижня:

• Понеділок, 24.02: "Цікава наука - це для тебе!" - дізнайтеся, як наука може бути захоплюючою та доступною.
• Вівторок, 25.02: "Нейромережі: помічники чи пожирачі часу" - практичний інтенсив про штучний інтелект.
• Середа, 26.02: Галерея проєктів - продемонструйте свої наукові проекти та дослідження.
• Четвер, 26.02: "Наука у професіях" - відеозустріч з випускниками ліцею, які працюють у різних наукових галузях.
• П'ятниця, 27.02: Науковий ярмарок та захоплюючі наукові онлайн-ресурси.

Чому варто взяти участь:

Новітні технології, якими незабаром буде користуватися кожен

Технології постійно змінюються – і в цьому вони прекрасні. Кожен рік з'являються нові технології і через трохи часу вливаються в основний потік. Взяти, наприклад, розумний годинник. Два роки тому вони були прототипом, а вже до кінця 2014 року ми зможемо вибрати як мінімум з чотирьох хороших варіантів. Давайте подивимося, які ще технології обіцяють стати мейнстрімними найближчим часом.

1. Розумні окуляри
Ми приблизно уявляємо, що таке Google Glass, а деякі навіть отримали можливість випробувати їх. Незважаючи на тиск і суперечки, Google Glass – ще дуже молодий продукт. Всі одиниці Google Glass знаходяться в стадії бета-тесту. Протягом найближчих кількох років Google випустить власну версію, яка буде набагато дешевше. Також можна припустити, що конкуренти також захочуть випускати подібні окуляри. Не всіх вони влаштовують з першого разу, але в кінцевому підсумку ми пройдемо і цей етап.

Полімерна піна для очищення мікропластику

Піна з полімерів целюлози та хітину видаляє з води до 99,9% мікропластику та зберігає свою ефективність після багаторазового використання. Забруднення мікропластиком зростає в наземному та водному середовищах із загрозливою швидкістю, що робить потребу в практичних підходах до вирішення проблеми. Китайська дослідницька група вирішила розробити стійкий матеріал, який поглинає мікропластик із води

Професії майбутнього: чому варто вчитися вже сьогодні

Хірурги навчаться збільшувати людську пам’ять за допомогою комп’ютерних чіпів, а адміністратори клімату регулювати погоду в будь-якій частині світу. Розповідаємо про те, які професії можуть з’явитися у найближчі півстоліття.

Сучасний ринок праці змінюється швидше, ніж будь-коли. Ще нещодавно ніхто не чув про такі професії, як чайний бармен чи фахівець із інтеграції хмарних пропозицій. Важко уявити, що буде ще за кілька десятків років – із впровадженням нових технологій. Зарубіжні футурологи вважають, що вже в найближчі півстоліття людству знадобляться сіті-фермери, дизайнери тіл та майстри з перенесення даних із мозку на зовнішні носії. Ось список із десяти професій, які, за прогнозами експертів, будуть особливо потрібні серед роботодавців.

Фахівець з біохакінгу

Тепер наукою займаються не лише професійні вчені. Платформи з відкритим вихідним кодом дозволяють усім бажаючим використовувати дані наукової спільноти для аматорських досліджень у сфері молекулярної біології. Таких ентузіастів називають біохакер. Вони навчаються точково керувати своєю біохімією, шукають нові методи лікування складних хвороб та намагаються продовжити життя. Вчені вважають, що праця віртуальних біохакерів-фрілансерів надаватиме велику практичну допомогу у великих дослідженнях.

Забруднення пластиком

 Пластик всюдисущий у нашому повсякденному житті. Деякий пластик ми можемо використовувати повторно або переробляти. Вироби з нього відіграють важливу роль у таких сферах, як медицина та громадська безпека, але інші предмети, як-от соломинки, призначені лише для одноразового використання. Насправді понад 40 відсотків пластику використовується лише один раз, перш ніж його викинуть, де він залишається в навколишньому середовищі протягом тривалого часу. Він часто розпадається на дрібніші частинки, які називають мікропластиком, які можуть поглинати як тварини, так і люди. На щастя, є речі, які ми можемо зробити, щоб допомогти, наприклад, припинити використовувати пластикові пакети, соломинки та пляшки, переробляти, коли це можливо, і правильно утилізувати відходи.

Використовуйте ці ресурси, щоб дізнатися більше

https://res.cloudinary.com/dtpgi0zck/video/upload/q_auto/vc_vp9/v1/videos/Science%20101:%20Plastics.webm?_s=vp-1.10.1

Матеріали з сайту https://www.nationalgeographic.org/society/

Нобелівську премію з хімії присудили за дизайн і прогнозування структури білків

 Шведська королівська академія наук оголосила лауреатів Нобелівської премії з хімії. У 2024 році половину премії присудили Девіду Бейкеру (David Baker) за комп'ютерний дизайн білків, а іншу половину — Демісу Гассабісу (Demis Hassabis) і Джону Джамперу (John M. Jumper) за передбачення їхньої структури. Лауреатів оголосили під час онлайн-трансляції на сайті Нобелівської премії.

Як відкриття науковців змінили уявлення про білки?
З 1970-х років науковці намагалися передбачити структуру білків за послідовністю амінокислот у них, але це завдання ускладнювалося через необхідність враховувати надзвичайно велику кількість чинників. Біоінформатики навіть створили змагання CASP, ціллю якого було якомога точніше та швидше передбачити структуру білка за його послідовністю.
Один з цьогорічних лауреатів, Девід Бейкер, був учасником змагання CASP у 1998 році. Для передбачення структури білків він використовував інструмент Rosetta, коли вигадав застосовувати програмне забезпечення навпаки. Замість передбачення структури білків за амінокислотною послідовністю науковець запропонував вводити необхідну структуру та розраховувати, яка послідовність амінокислот її утворить. З першого успішно створеного штучно білка у 2003 році зародилася така сфера біоінформатики, як дизайн білків, що дозволило створювати нові типи білків, які не зустрічаються в природі. Дизайн білків знайшов застосування у розробці ліків, вакцин і наноматеріалів.

Нобелівську премію з фізики присудили за нейромережі та машинне навчання

Шведська королівська академія наук оголосила лауреатів Нобелівської премії з фізики. У 2024 році ними стали Джон Гопфілд (John J. Hopfield) та Джеффрі Гінтон (Geoffrey E. Hinton) за фундаментальні відкриття та винаходи, що уможливили машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж. Лауреатів оголосили під час онлайн-трансляції на сайті Нобелівської премії.

Як відкриття науковців допомогло у створенні нейромереж?

Хоча комп’ютери не можуть мислити, машини тепер можуть імітувати такі функції, як пам’ять і навчання. Зробити це можливим допомогли Джон Гопфілд і Джеффрі Гінтон, використовуючи фундаментальні концепції та методи квантової та статистичної фізики, вони розробили технології, які використовують структури в нейромережах для обробки інформації. У таких нейромережах використовують вузли, кожен з яких має своє числове значення та взаємодіє з іншими вузлами через зв’язки, які стають сильнішими у процесі навчання мережі.
Джон Гопфілд у 1980-х роках створив структуру, яка може зберігати та реконструювати інформацію, подібно до асоціативної пам’яті в людей. Мережа Гопфілда заснована на наявності в елементарних частинок спіну, який обумовлює його магнітні властивості й енергію частинки. Використовуючи дані про вузол, мережа Гопфілда працює так, щоб знаходити зв’язки між вузлами з найменшою енергією та таким чином зберігати зображення. Коли ж їй надають неповні або спотворені зображення, мережа покроково оновлює збережені на вузлах дані, щоб відтворити нормальне зображення.

 

Чому хімія – це круто? Розкриваємо таємниці сучасного світу

Привіт, юні дослідники! ✨

Сьогодні я хочу поговорити з вами про предмет, який, можливо, здається вам складним або нудним. Але повірте, хімія – це не просто формули та рівняння. Це справжня магія, яка оточує нас звідусіль!

Чому хімія така важлива?

• Розуміння світу навколо нас: Все, що нас оточує, від повітря, яким ми дихаємо, до їжі, яку ми їмо, – це хімічні речовини. Хімія допомагає нам зрозуміти, як все це працює на молекулярному рівні.
• Розробка нових матеріалів: Від міцних композитних матеріалів для космічних кораблів до гнучких дисплеїв для смартфонів – все це стало можливим завдяки досягненням у галузі хімії.

Наука з жартами, мемами та лайкою: 10 сторінок українських популяризаторів

Хто може розповісти про медицину з жартами та лайками, поєднати ботаніку з «Зоряними війнами», знайти наукові кіноляпи у фільмах та взяти інтерв'ю у музейного експоната? Це українські популяризатори науки. Вони пояснюють навіть найскладніші теми без незрозумілих термінів та монотонного бурмотіння, дають поради на кожен день, викривають псевдонауку, розважають мемами та картинками з котиками.

Клятий раціоналіст
Викриття псевдонауки та наукові лайфхаки на кожен день
Це YouTube-проєкт блогера Артема Албула. Він знімає невеликі відеоролики, в яких викриває псевдонаукові теорії, розбирає фейки та міфи (виявляється, деякі з них з'явилися з фільмів), пояснює простими словами, чому потрібна вакцинація, чим шкідливий мікропластик та як мило бореться з бактеріями. Окремі відео присвячені науковим лайфхакам та порадам — автор розповідає, як очистити тьмяне срібло, не плакати від цибулі, позбавитися неприємного запаху в холодильнику, та пояснює, чому ці методи працюють з точки зору науки. Також Артем Амбул бере цікаві інтерв'ю в українських вчених та популяризаторів.

Вчений, який приніс смерть мільйонам і врятував життя мільярдам

Чи можуть вчені змінювати світ? Чи може наука слугувати лише на користь людству? У відео йдеться про життя, напевне, найбільш суперечливого в історії людства вченого – Фріца Габера, який винайшов і азотні добрива, необхідні, щоб прогодувати мільярди людей на всій планеті, і азотну вибухівку та хімічну зброю, яку використовували в Першій світовій війні та під час Голокосту.

СЕКРЕТИ ПЛАНЕТИ ЗЕМЛЯ. Загадки і таємниці, що нас оточують

Чи знали ви, для чого насправді створили Зону 51? Що приховує купол на Маршалових островах? Та що розробляє Китай прямо зараз?  

Час це лише ілюзія? "Парадокс убитого дідуся"

Час - одне з основних понять фізики та філософії одна з ключових точок відліку усього нашого життя, але в останні роки вчені серйозно заговорили про те що часу може насправді не існувати взагалі. Найстаріший спосіб виміру часу - спостереження за циклами природи, зміною дня та ночі та пір року для укладення календаря. Більш точні прилади, такі як сонячний годинник чи механічний ,зрештою, з'явились та розділили час на більш зручні відрізки. Та що саме ми вимірюємо? Чи час фізично існує, чи він тільки в нашій голові?

З покинутої зони до центру наукових досліджень та біосферного заповідника

 

Хоча в Чорнобильській зоні й досі заборонено жити людям, це зовсім не покинута територія, а цілий біосферний заповідник. А ще до повномасштабної війни зона була центром наукових досліджень, який на час воєнного стану змушений був обмежити свою роботу.

Нерідко через аварію на Чорнобильській електростанції (ЧАЕС), яка сталася 26 квітня 1986 року, у людей складається враження, що атомні станції та ядерна (атомна) енергетика – це щось страшне. Звісно, атомні станції – це об’єкти, які потребують підвищеної безпеки та захисту. Однак за умови правильного використання ядерна енергетика приносить багато користі в людське повсякденне життя.

Чи корисна ферментована їжа та напої?

 Зануртеся в хімію бродіння, щоб дізнатися, чи прикрашені твердження про покращення роботи кишечника та мозку

Від квашеної капусти до кефіру, ферментовані продукти широко рекламуються як продукти, що збагачують кишечник і зміцнюють здоров’я. Дослідники заглиблюються в хімічні деталі ферментованих продуктів, намагаючись зрозуміти їхні потенційні наслідки для здоров’я.

Люди почали ферментувати продукти тисячі років тому, головним чином для того, щоб продовжити термін їх зберігання. Популярні типи ферментованих продуктів відрізняються залежно від регіону: від європейських ферментованих молочних продуктів, таких як сир і йогурт, до східноазіатських ферментованих соєвих продуктів, таких як місо та соєвий соус.

Революція на графені

ІЛЮСТРАЦІЇ: ЛАРА ЯКОВЕНКО

У 2024 році виповнилося 20 років з відкриття графену. Що це за матеріал, який заслужив на Нобелівку 2010 року, і навіщо він потрібен?

Що таке графен?

Графен — це матеріал, створений у 2004 році з графітової плівки товщиною лише в один шар атомів вуглецю. Ці атоми утворюють двовимірну гексагональну (стільникову) кристалічну ґратку. Найважливішим було не так відкриття нового матеріалу, що в наші дні трапляється досить часто, як те, що з графеном можна працювати. Було зовсім не очевидно, що з найтоншим у світі матеріалом можна взагалі робити будь-які маніпуляції, не зруйнувавши його.