Як відкриття науковців допомогло у створенні нейромереж?
Хоча комп’ютери не можуть мислити, машини тепер можуть імітувати такі функції, як пам’ять і навчання. Зробити це можливим допомогли Джон Гопфілд і Джеффрі Гінтон, використовуючи фундаментальні концепції та методи квантової та статистичної фізики, вони розробили технології, які використовують структури в нейромережах для обробки інформації. У таких нейромережах використовують вузли, кожен з яких має своє числове значення та взаємодіє з іншими вузлами через зв’язки, які стають сильнішими у процесі навчання мережі.Джон Гопфілд у 1980-х роках створив структуру, яка може зберігати та реконструювати інформацію, подібно до асоціативної пам’яті в людей. Мережа Гопфілда заснована на наявності в елементарних частинок спіну, який обумовлює його магнітні властивості й енергію частинки. Використовуючи дані про вузол, мережа Гопфілда працює так, щоб знаходити зв’язки між вузлами з найменшою енергією та таким чином зберігати зображення. Коли ж їй надають неповні або спотворені зображення, мережа покроково оновлює збережені на вузлах дані, щоб відтворити нормальне зображення.