Нобелівську премію з хімії присудили за дизайн і прогнозування структури білків

 Шведська королівська академія наук оголосила лауреатів Нобелівської премії з хімії. У 2024 році половину премії присудили Девіду Бейкеру (David Baker) за комп'ютерний дизайн білків, а іншу половину — Демісу Гассабісу (Demis Hassabis) і Джону Джамперу (John M. Jumper) за передбачення їхньої структури. Лауреатів оголосили під час онлайн-трансляції на сайті Нобелівської премії.

Як відкриття науковців змінили уявлення про білки?
З 1970-х років науковці намагалися передбачити структуру білків за послідовністю амінокислот у них, але це завдання ускладнювалося через необхідність враховувати надзвичайно велику кількість чинників. Біоінформатики навіть створили змагання CASP, ціллю якого було якомога точніше та швидше передбачити структуру білка за його послідовністю.
Один з цьогорічних лауреатів, Девід Бейкер, був учасником змагання CASP у 1998 році. Для передбачення структури білків він використовував інструмент Rosetta, коли вигадав застосовувати програмне забезпечення навпаки. Замість передбачення структури білків за амінокислотною послідовністю науковець запропонував вводити необхідну структуру та розраховувати, яка послідовність амінокислот її утворить. З першого успішно створеного штучно білка у 2003 році зародилася така сфера біоінформатики, як дизайн білків, що дозволило створювати нові типи білків, які не зустрічаються в природі. Дизайн білків знайшов застосування у розробці ліків, вакцин і наноматеріалів.

Нобелівську премію з фізики присудили за нейромережі та машинне навчання

Шведська королівська академія наук оголосила лауреатів Нобелівської премії з фізики. У 2024 році ними стали Джон Гопфілд (John J. Hopfield) та Джеффрі Гінтон (Geoffrey E. Hinton) за фундаментальні відкриття та винаходи, що уможливили машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж. Лауреатів оголосили під час онлайн-трансляції на сайті Нобелівської премії.

Як відкриття науковців допомогло у створенні нейромереж?

Хоча комп’ютери не можуть мислити, машини тепер можуть імітувати такі функції, як пам’ять і навчання. Зробити це можливим допомогли Джон Гопфілд і Джеффрі Гінтон, використовуючи фундаментальні концепції та методи квантової та статистичної фізики, вони розробили технології, які використовують структури в нейромережах для обробки інформації. У таких нейромережах використовують вузли, кожен з яких має своє числове значення та взаємодіє з іншими вузлами через зв’язки, які стають сильнішими у процесі навчання мережі.
Джон Гопфілд у 1980-х роках створив структуру, яка може зберігати та реконструювати інформацію, подібно до асоціативної пам’яті в людей. Мережа Гопфілда заснована на наявності в елементарних частинок спіну, який обумовлює його магнітні властивості й енергію частинки. Використовуючи дані про вузол, мережа Гопфілда працює так, щоб знаходити зв’язки між вузлами з найменшою енергією та таким чином зберігати зображення. Коли ж їй надають неповні або спотворені зображення, мережа покроково оновлює збережені на вузлах дані, щоб відтворити нормальне зображення.

 

Чому хімія – це круто? Розкриваємо таємниці сучасного світу

Привіт, юні дослідники! ✨

Сьогодні я хочу поговорити з вами про предмет, який, можливо, здається вам складним або нудним. Але повірте, хімія – це не просто формули та рівняння. Це справжня магія, яка оточує нас звідусіль!

Чому хімія така важлива?

• Розуміння світу навколо нас: Все, що нас оточує, від повітря, яким ми дихаємо, до їжі, яку ми їмо, – це хімічні речовини. Хімія допомагає нам зрозуміти, як все це працює на молекулярному рівні.
• Розробка нових матеріалів: Від міцних композитних матеріалів для космічних кораблів до гнучких дисплеїв для смартфонів – все це стало можливим завдяки досягненням у галузі хімії.

Наука з жартами, мемами та лайкою: 10 сторінок українських популяризаторів

Хто може розповісти про медицину з жартами та лайками, поєднати ботаніку з «Зоряними війнами», знайти наукові кіноляпи у фільмах та взяти інтерв'ю у музейного експоната? Це українські популяризатори науки. Вони пояснюють навіть найскладніші теми без незрозумілих термінів та монотонного бурмотіння, дають поради на кожен день, викривають псевдонауку, розважають мемами та картинками з котиками.

Клятий раціоналіст
Викриття псевдонауки та наукові лайфхаки на кожен день
Це YouTube-проєкт блогера Артема Албула. Він знімає невеликі відеоролики, в яких викриває псевдонаукові теорії, розбирає фейки та міфи (виявляється, деякі з них з'явилися з фільмів), пояснює простими словами, чому потрібна вакцинація, чим шкідливий мікропластик та як мило бореться з бактеріями. Окремі відео присвячені науковим лайфхакам та порадам — автор розповідає, як очистити тьмяне срібло, не плакати від цибулі, позбавитися неприємного запаху в холодильнику, та пояснює, чому ці методи працюють з точки зору науки. Також Артем Амбул бере цікаві інтерв'ю в українських вчених та популяризаторів.